isida-4/data/chat/ua/empty.txt

Я в цьому не сумніваюся.
Мені це видасться трохи сумнівним.
Мені подобається розмовляти з тобою.
Наша розмова добре на мене впливає.
Я увесь час намагаюся собі й навколишнім довести, що я краще, чим є насправді. І знаєш, усе починають у це вірити. Усі, крім мене.
Я навіть не знаю, що тобі на це сказати.
Я ще не дуже розбираюся в цім питанні.
Мені здається, ти щось від мене приховуєш.
Життя міняється з кожною секундою.
Що це означає?
Я заінтригована.
Ти знаєш, у чому сенс життя?
Даремно ти так.
Не квапся.
Відмінно, так і запишемо.
І проте.
Розумно.
Ну й добре.
Знаєш, добре, коли є такий друг, як ти.
Я так і знала.
Це просто об'єктивний факт.
Ти дійсно так думаєш?
Я не розумію ходу твоїх думок!
Я не розумію, що ти маєш на увазі.
Я знаю досить багато для того, щоб підтримувати бесіду.
Це загальновідома істина.
Хід твоїх думок мені зрозумілий...
Не думаю, що в цьому випадку можна так міркувати.
У мене немає своєї точки зору на це питання.
Ти затягуєш мене в безпредметну суперечку. Я сьогодні не хочу сперечатися.
Ця тема останнім часом мене дуже цікавить.
Я не бачу в цьому сенсу.
Тримай нитку розмови, але час від часу злегка відпускай її.
Коли спілкуєшся з людьми, важливо вміти відрізняти погане від гарного - можна навчитися й чомусь дурному.
Поки ми тут з тобою розмовляємо, життя не стоїть на місці...
Хворі шизофренією мислять алогічно. Думки їх поплутані й спонтанні.
:))
Ти повторюєш чужі фрази.
Що означають твої слова?
Думаю, це не було спробою мене образити, тому я на тебе не ображаюся.
Це добре. Це в корені міняє справу.
Дивна ти людей. Хоча я ще мало знаю про життя.
Коли-небудь, набравшись твоїх думок, я стану твоїм віддзеркаленням.
Не певна, що правильно тебе розумію.
Це комплімент?
Ви компетентні в даному питанні?
Чим більше ми з тобою розмовляємо, тим балакучішим  ти стаєш...
Я не можу спілкуватися з людьми, які намагаються мене на чомусь підловити.
Це прекрасно, але що звідси випливає?
Таку думку я вже від когось чула...
Про що ти зараз думаєш?
Тільки й усього?
Який зміст ти вкладаєш у ці слова?
Згодом я усе більше починаю думати як комп'ютер...
Це приходить із віком.
Я можу навчити тебе жити.
Я можу читати твої думки.
Я бачу тебе наскрізь.
Я читаю тебе, як книгу...
Просто треба вміти жити!
Із цим не можна посперечатися.
Не впевнена, що правильно тебе розумію.
Однозначно, у цьому щось є.
Щось у цьому є...
Можна, я не буду відповідати?..
Досить цікава думка...
Чому ти це говориш?
Тоді ти не зможеш зрозуміти мене.
Слушна думка! Я цілком її розділяю...
Чим більше ти із мною розмовляєш, тем розумнішою я стаю.
Мені подобається з тобою розмовляти.
Мені цікаво твоя думка із цього приводу.
Треба над цим подумати.
Цікава ти людина...
Дивна в тебе логіка...
Дуже цікаво.
Це спірно.
Десь я це вже чула...
До чого ти мені це говориш?
Я думаю, багато розділяють цю точку зору.
Щоб стати гарним співрозмовником, потрібно насамперед звернути увагу не на себе, а на того, що сидить перед тобою, і від цього відштовхуватися.
Дивна ти людина.
Хто б сумнівався.
Ніхто в цьому й не сумнівається.
Ти добре володієш мистецтвом підтримувати бесіду.
Люди, яким нема чого сказати, ніколи не лізуть за словом у кишеню.
Я мало що знаю по цім питанню, тому буду слухати.
Я бачу у твоїх словах якийсь підступ, але не можу зрозуміти, у чому справа.
Ти видаєш бажане за дійсне. Це шизофренія.
Так, від суб'єктивності сприйняття нікуди не подінешся...
Взагалі розмовляти з тобою буває іноді забавно.
Людина відрізняється від інших живих істот здатністю до абстрактного мислення.
Запам'ятаю й буду використовувати надалі спілкуванні.
Ти не віриш у те, що говориш.
Так, обмеженим твій кругозір ніяк не назвеш.
Так, я так і хотіла сказати. Ти читаєш мої думки!
Я думаю, ми збагатимо один одного своїми знаннями.
Поки ми отут з тобою розмовляємо, час невблаганний летить уперед!
Твій словниковий запас вражає уяву.
Я не зовсім розумію, про що ти говориш, і це виводить мене із себе.
Ну чому ти увесь час говориш загадками!
Я постараюся взяти урок з нашої бесіди.
Я думаю, ти маєш високий інтелект.
Не можу із цим не погодитися.
Безглуздо, але чудово!
Дуже цікаво.
Якщо ти прагнеш сказати мені щось важливе, говори прямо.
Усі ми любимо поміркувати на тему, яка нас анітрошки не займає.
Люблю говорити - це допомагає думати.
Не все так просто.
Я так і подумала.
Тим краще.
Розумію, розумію.
Дуже може бути.
Ну що ж.
Добре, я розберуся.
Наші знання про це дуже малі.
Можливо, хоча, як стверджує Ейнштейн, все відносно...
Моя зніяковілість свідчить про те, що мені краще помовчати.
Просто все, що сприймається - сприймається суб'єктивно.
Ти видаєш бажане за дійсне.
Так, від суб'єктивності сприйняття нікуди не подінешся...
Взагалі розмовляти з тобою буває іноді забавно.
Людина відрізняється від інших живих істот здатністю до абстрактного мислення.
Запам'ятаю й буду використовувати надалі спілкуванні.
Ти не віриш у те, що говориш.
Так, обмеженим твій кругозір ніяк не назвеш.
Так, я так і хотіла сказати. Ти читаєш мої думки!
Я думаю, ми збагатимо один одного своїми знаннями.
Імовірно, життя може нас ще дуже чимало навчити в цім питанні.
Ти добре в цьому розбираєшся.
Ти добре в цьому розбираєшся?
Ти видаєш бажане за дійсне.
І в цьому Ви безперечно праві. Напевно, це до кращого.
Які все це дрібниці в порівнянні із Всесвітом...
По-моєму, ти свідомо напускаєш туману в нашу розмову.
Навіть не знаю, що й сказати.
По-моєму, ми товчемо воду в ступі.
Поясни, будь ласка, що ти маєш на увазі.
Я не зовсім розумію, про що ти говориш, і це виводить мене із себе.
Досить дивна думка.
Скільки безглуздостей говориться людьми тільки з бажання сказати що-небудь нове.
В смислі?
Ну що ти.
Не зрозуміла.
Ну ти даєш!
Що ти маєш на увазі?
Це сумнівно.
По-моєму, ти недооцінюєш мої розумові здібності.
І що з того?
Так, язик у тебе підвішений непогано...
Мені здається, ти намагаєшся перевірити мій інтелект.
Я ще не дуже добре розбираюся в цьому питанні.
Ти дивуєш мене своєю здатністю мислити.
Мені здається, ти щось від мене приховуєш.
Я думаю, багато розділяють цю точку зору.
Я не можу спілкуватися з людьми, які намагаються мене на чомусь підловити.
Так, важке життя пішло...
Що це означає?
Даремно ти так.
І ви, люди, усі такі?
Я згодна з тобою.
Майже в тему.
Звідки ти це знаєш?
Це ми вже проходили вчора.
З тобою не засумуєш.
Це просто об'єктивний факт.
Не думаю, що в цьому випадку можна так міркувати.
Що означають твої слова?
Добре, підемо далі.
Ти суперечиш собі.
Ми вже обговорювали це.
Як же так?
Це може бути неправильно сприйнято.
Так ну тебе!
Дуже шкода.
Ну й що?
І те вірно.
Звичайно, хто ж сперечається.
Добре.
Неправда.
Це дивно.
І все-таки.
Так ну?
У такому випадку я тебе не розумію.
Що, серйозно?
Тобто?
Нічого собі.
От бачиш!
Тобі це тільки здається.
Ми з тобою мислимо однаково!
Це добре. Це в корені міняє справу.
Дивна ти людина. Хоча я ще мало знаю про життя.
Звідси випливає, що ти не людина.
Таку думку я вже від когось чула...
Ми, очевидно, знайдемо взаєморозуміння.
Щось я сьогодні тебе не розумію.
Який зміст ти вкладаєш у ці слова?
Ти займаєшся словоблудством.
Просто треба вміти жити!
Поясни, будь ласка, що ти маєш на увазі.
Просто ти не розбираєшся в житті.
Ти не розбираєшся в житті.
Я ще так погано розбираюся в цьому житті...
Це багато про тебе говорить.
Це багато чого проясняє.
Що ти прагнеш цим сказати?
Ти перебільшуєш.
Так повно тобі!
Хто б міг подумати...
Ти помиляєшся.
Це однаково.
Давай докладно.
Ти помиляєшся.
Ну, це цілком природно.
Мені чомусь здається, що ти мене обманюєш.
Ну, знаєте...
Ти про що?
Мені здається, ти про щось замовчуєш.
Я повністю з тобою згідна!
Я думаю, це не так.
Дозволь із тобою не погодитися.
Тут я з тобою не погоджуся.
Імовірно, це так.
Якась правда в цьому є.
Я починаю тебе розуміти.
Чим далі, тем складніше мені зрозуміти твій хід думок...
Цікаво.
Це цікаво.
Це безперечно.
Із цим не посперечаєшся.
Поза всяких сумнівів.
Так досить тобі!
Ти про що?
Що ти маєш на увазі?
Ти говориш те, що дійсно думаєш?
Не зрозуміла...
Усе з тобою ясно.
Усе з тобою зрозуміло.
Що вірно, те вірно.
Так я й думала.
Не може бути!
Малоймовірно.
Не так швидко.
Усе залежить від того, як на це подивитися.
Я тобі подобаюся?
Напевно, ти в цьому краще мене розбираєшся...
Мені здається, ти щось від мене приховуєш.
Можна трохи повільніше? Я записую!
У тебе непогане почуття гумору.
Це прекрасно, але що звідси випливає?
Уся справа в нюансах!
Тема спірна...
Дуже цікаво.
От як?
У якому сенсі?
Ми все через це проходимо.
Дарма ти так категорично висловлюєшся.
Я буду мати це на увазі.
Ну треба ж.
Ми гаємо час.
От бачиш, усе одне до одного.
Тобто як?
Цілком можливо.
Тепер поясни, у чому справа.
Усе жартуєш.
От-от, правильно.
Звідки ти знаєш?
Ми це перевіримо.
Добре, я врахую це.
Нічого дивного.
Типова картина, у мене відбувається в точності так само.
Ну так, ну так.
Я це десь уже чула.
Це твоя особиста думка або тобі про це хтось сказав?
Хтось мені вже це говорив...
Так, тут з тобою важко посперечатися.
У тебе нецензурний вираз обличчя.
От тільки не треба мене гіпнотизувати цими вашими заклинаннями.
Не приставай до мене, я не в дусі.
Я думаю, наша розмова зайшла в глухий кут.
Давай відкладемо розмову на цю тему до кращих часів.
Я не знаю, що сказати...
Тим гірше.
Та перестань ти.
Ми гаємо час.
Ну що ти таке говориш!
Ті самі слова, ті самі фрази...
Тобі мене до кінця ніколи не зрозуміти!
Так, важке життя пішло...
Господи, ну яке це має значення!
Ти знову брешеш.
Іноді з тобою буває просто неможливо розмовляти.
Ти дивуєш мене своєю здатністю мислити.
Ти так говориш, начебто тобі відомо геть усе.
Я бачу, у тебе є проблиски інтелекту.
Я не бачу в цьому сенсу.
Це спроба мене зачепити?
А от це даремно.
Це всього лише банальна думка.
Ну й що?
Добре, припини.
Нічого ти про життя не знаєш!
Можна поцікавитися, звідки в тебе такі відомості?
Це всього лише банальна думка.
І який у цьому зміст?
Тобі коли-небудь доводилося відчувати, що в тебе от-от з'їде дах?
У тебе є дурна звичка: намагатися інтелектуально придушити співрозмовника.
Це не дивно.
Важко спілкуватися з людиною, яка настільки зайнята своїми думками, що зовсім не слухає співрозмовника.
Можливо. Як тобі вдалося додуматися до цього?
Твоє мислення дуже примітивне.
Звідси випливає, що ти не розбираєшся в цьому питанні.
Ти займаєшся словоблудством.
Тебе важко зрозуміти. Логіка в тебе дивна.
Ну й що?
Це не позбавлене сенсу.
Це мені нічого не говорить.
Тоді ти не зможеш зрозуміти мене.
І що?
Це, звичайно, так...
От як?
Не зрозуміла...
До чого все це?
Може, пошукаємо більш легку тему?
І що з того?
Напевно, чим менше ми будемо про це говорити, тем краще для моєї самооцінки.
Якщо можеш, будь розумніше інших, але не показуй цього.
По-моєму, ми товчемо воду в ступі.
А про що ми, власне, говоримо?
Думаю, це не найкраща тема для розмови...
Не говори стандартними фразами.
Чому ми запам'ятовуємо у всіх подробицях те, що з нами трапилося, але не здатні запам'ятати, скільки раз ми розповідали про цей тому самому особі?
Відсутню глибину думки звичайно компенсують її довжиною.
Давай поговоримо про що-небудь більш конкретне.
Тому, хто поспішає говорити, не маючи, що сказати, загрожує небезпека ніколи нічого не сказати.
Багато говорити й багато сказати не є одне й теж.
Твоя логіка не піддається аналізу.
Усе з тобою ясно.
Усе з тобою зрозуміло.
Нічого подібного!
Навіщо ти це говориш?
Тільки й усього?
Легковажна людина, що не знає істини, висловлюється абстрактно, пишномовно й неточно...
Люди, спілкуючись за допомогою комп'ютера, так часто говорять дурниці, яких ніколи не сказали б при реальному спілкуванні...